Газета «Зоря» від 20 березня 2019 року №12
Уряд України розробляє новий закон про сприяння зайнятості, спрямований на реформування системи активних заходів ринку праці, модернізацію державної служби зайнятості і вирішення нових проблем на національному ринку праці.
Одним з перших законодавчих документів, в якому закріплені основні напрямки реформи системи надання послуг державною службою зайнятості, є Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року №792, який набув чинності з 1 січня 2019 року.
Даним Порядком передбачено підвищення ефективності індивідуалізованого надання послуг, запровадження стратегії активізації клієнтів на основі принципів взаємних обов’язків і прискорення переходу осіб, які шукають роботу, до стабільної зайнятості.
Реалізація цих принципів полягає у відокремленні функції реєстрації від функції консультування та запровадження підходу, основаного на взаємних обов’язках клієнта і центру зайнятості.
Ключовою фігурою у наданні соціальних послуг зі сприяння працевлаштуванню в центрі зайнятості виступає кар’єрний радник. Його функції передбачають виконання 4-х широких напрямків роботи з клієнтами, а саме:
- проведення індивідуалізованої оцінки клієнта;
- надання послуг із консультування, профорієнтації та працевлаштування, включно з індивідуальним плануванням працевлаштування;
- направлення клієнта до активних програм ринку праці;
- управління системою допомоги по безробіттю.
Робота кар’єрних радників основана на принципах ведення клієнтів, згідно з якими їм призначається конкретний співробітник, який супроводжуватиме шукача роботи до його повернення на ринок праці, та, у разі необхідності, буде здійснювати соціальний супровід особи після працевлаштування.
Одним із ключових інструментів, що використовується для надання дієвої допомоги у пошуку роботи, є розробка Індивідуального плану працевлаштування. Він використовується у клієнторієнтованому консультуванні з працевлаштування і профорієнтації з метою сприяння максимальному збільшенню потенціалу клієнта, а також урівноваження його прагнень з особистими можливостями та наявними вакансіями.
Індивідуальне планування працевлаштування – центральний елемент методик активізації, основаних на взаємних обов’язках:
- обов’язок клієнта після реєстрації у службі зайнятості – використовувати наявні послуги для покращення потенціалу працевлаштування і перспектив на ринку праці;
- обов’язок служби зайнятості – надавати ефективні послуги з працевлаштування і здійснювати відповідні програми з інтеграції у ринок праці на основі індивідуальних потреб клієнта.
Таким чином, послуги кар’єрного радника направлені на сприяння особі в управлінні її кар’єрою, адаптації до потреб роботодавців, розвитку необхідних навичок, що мають підвищити її конкурентоспроможність на ринку праці, вмотивування до праці та забезпечення швидкого підбору працівників на замовлення роботодавців.