Загальне поняття
Токар - робітник, фахівець з токарної справи. Токар керує складним верстатом, виготовляє деталі для різних машин і приладів. Залежно від операцій токар може працювати на різних верстатах і обточувати за допомогою різців на заготовці, що обертається, циліндричні, конічні і фасонні поверхні, розсвердлювати і розточувати отвори, щоб надати деталі необхідну форму. До групи токарних верстатів входять верстати, що виконують як окремі, так і універсальні операції. Відповідно до цього розрізняють групи спеціальностей: токар-універсал, токар-заточувальник, токар-карусельник, токар-револьверник, токар-розточувальник. Найбільш кваліфікованим вважається токар, який працює на універсальному токарному верстаті і виконує всі операції. Багато хто порівнює токаря з чарівником, здатним зі шматка металу зробити деталь найхимернішої форми.
Коротка історія
Токар - це професія, що прийшла до нас із глибини століть. У м. Зонненберг в музеї іграшки зберігається колекція іграшок виготовлених на токарному верстаті в Греції в V столітті до н.е. Саме Греція вважається країною походження токарної справи. Прообраз верстата для оброблення матеріалів з'явився багато тисячоліть тому, а першими матеріалами, з якими зіштовхнулася давня людина, були дерево й камінь. На початку XVIII століття у токарній справі відбулися докорінні перетворення: був створений механічний пристрій для різця — супорт. Важливе значення в історії токарної справи мало вдосконалення приводів. Спочатку верстат приводився у рух мускульними зусиллями людини чи свійських тварин. Згодом на зміну їм прийшла парова машина. З появою електричного струму токарний верстат став таким, яким ми звикли його бачити.
Сучасна токарна справа розвивається у тісному зв'язку з науково-технічним прогресом. З кожним роком впроваджуються у виробництво високоякісні різці з нових матеріалів і сплавів, удосконалюється їх конструкція і геометрія. Створюються нові автоматичні лінії, верстати з числовим і програмним управлінням. Промислові роботи завершують комплексну автоматизацію, залишаючи людині функцію контролю й оперативного управління виробничим процесом.
Місце роботи
Сфера застосування професії токаря надзвичайно широка. Він може працювати в інструментальних, механічних та ремонтно-механічних цехах різних галузей промисловості: машинобудування, суднобудування, автомобілебудування, а також в ремонтних організаціях транспорту, зв’язку, сільського господарства. Також є токар-судновий, який працює на морському чи річковому транспорті.
Характер роботи
Основний зміст роботи токаря - обробка металу різанням, тобто послідовне зняття з заготовки шару металу за допомогою ріжучого інструменту. Робота токаря розпочинається з читання креслення, уявлення процесу оброблення деталі, проведення розрахунків, підбирання оснащення та інструменту, вибирання режимів різання. Перше завдання, яке розв'язує токар, розпочинаючи оброблення заготовки на верстаті, полягає в тому, щоб утворити на ній ті форми поверхонь, з яких складається деталь. І чим ближче отримані поверхні будуть до своїх ідеальних прототипів, тим краще буде виконано це завдання. Друге завдання - отримання всіх поверхонь деталі заданого розміру — одне з найважливіших і найскладніших для токаря. Для цього зазначають мінімально й максимально допустимі його значення. Чим ближчі ці два граничних розміри один до одного, тим вища точність виготовлення цієї поверхні.
Часто токареві доводиться бути і технологом, і винахідником, і раціоналізатором.
Праця токаря належить до розряду фізичної праці середньої тяжкості. Токарями можуть працювати як жінки, так і чоловіки різного віку. Трудова діяльність токаря здійснюється в спеціалізованих приміщеннях, які обладнані робочими місцями, оснащені токарними металорізальними верстатами та іншими необхідними пристроями, забезпеченими технічною документацією.
Неспрятливі фактори у роботі токаря:
- наявність охолоджувальної і масильної рідини, які забруднюють шкіру рук;
- шум, який виникає при обробці деталі;
- напруження уваги і зору;
- небезпека загального і зорового травматизму.
Необхідні знання та освіта
Для успішної роботи токарю необхідно знати геометрію, правила термообробки, систему допусків і посадок, будову, принцип дії і технологічні можливості верстатів, робочого обладнання, ріжучого і контрольно- вимірювального інструменту. Вміти читати технологічні карти та креслення, користуватися довідниковими таблицями і робити розрахунки.
Професію «токар» можна здобути у професійно-технічному навчальному закладі.
Нині дуже актуальне професійне зростання кожного фахівця. Освіта не повинна закінчуватися одержанням диплома. Має бути розвиток, тому що інформація оновлюється, модернізуються технологічні процеси. І якщо людина не стежить за цим, то безнадійно відстає.
Важливі якості та навички
Як свідчать результати дослідження, далеко не кожна людина в змозі досягти високого ступеня досконалості у даній професії і тривалий час працювати без шкоди для здоров'я. Тому, щоб стати майстром своєї справи, індивідуально-психологічні особливості токаря повинні відповідати вимогам цієї професії. Особливістю професії токаря є необхідність постійного контролю за ходом виконання виробничих операцій. Незважаючи на це, токарю необхідна точність рухів, збереження їх напрямку без коливань, тремтіння і відхилень.
Точність, чіткість і стійкість рухів особливо важливі при виконанні за допомогою ручної подачі складних операцій, наприклад, таких, як фасонне обточування деталей. В основі цих здібностей лежить високий розвиток зорової і моторної координації, координація обох рук, висока чутливість пальців рук. За допомогою зору контролюється весь процес обточування деталей, тому важливо мати бінокулярний зір з добре розвиненим окоміром, що допомагає токарю сприймати форму предмета, оцінювати чистоту деталі, що виточується.
Перспективи розвитку
Токар – одна з найбільш відомих і популярних професій. Необхідність у цих фахівцях постійна. У промисловості та сільському господарстві, в медицині і наукових лабораторіях, у космосі і під водою – всюди служать деталі, зроблені умілими руками робітника-токаря. За умови збільшення досвіду роботи і підвищення професіоналізму, виконання робіт вищої складності і точності токар має можливість підвищити кваліфікаційний розряд від другого до шостого. Спеціалісти цієї справи працюють в усіх галузях господарства, на підприємствах різних форм власності. Потреба у цих фахівцях постійна і ймовірність працевлаштування після набуття професії - велика. Ризику безробіття майже немає. Всі верстатні професії є спорідненими, тому токар може перекваліфікуватися на шліфувальника, загострювальника, свердлувальника, розточника тощо. Володіючи навичками комп’ютерного програмування, токар може стати оператором або наладчиком верстатів з числовим програмним керуванням.