Серед українців є багато людей, які не чекають на зміни – вони самі стають ними. Долають закоренілі стереотипи, руйнують власні бар’єри та допомагають іншим. Саме завдяки таким людям поняття «безбар’єрність» в Україні є не лише словом – це реальність.
Тетяна Подзюбан – сильна українка, буденність якої змінилася у 19 років. Серйозна травма посадила її в крісло колісне і змусила жінку вчитися жити по-іншому. Але вона швидко зрозуміла: це не обмеження, а стимул відкривати нове та невідоме.
З часом вона не лише повернулася до активного способу життя, але й досягла висот, які можуть здатися недосяжними для багатьох: жінка очолила національну збірну України з волейболу сидячи.
Пані Тетяна має диплом тренерки-викладачки з фізичної культури, що дало їй можливість працювати інструкторкою для людей з інвалідністю, допомагати їм повірити в себе та знаходити нові сили.
Під час повномасштабного вторгнення росії жінка розпочала волонтерську діяльність – вона допомагає внутрішньо переміщеним людям, підтримує постраждалих від війни, продовжує займатися з людьми з інвалідністю, і не планує зупинятися на цьому.
Маючи бажання покращити свою допомогу тим, хто її потребує, пані Тетяна звернулася до служби зайнятості, щоб отримати ваучер на навчання та здобути нову для себе освіту за спеціальністю «Психологія». Її мета – надавати якісну та фахову психологічну підтримку людям із травматичним досвідом.
Пані Тетяна навчається, готується до захисту дипломної роботи та будує новий етап професійного шляху як фахівчиня з емпатією, досвідом та вірою в людей і їхній потенціал.
Історія Тетяни Подзюбан – це жива ілюстрація безбар’єрності. Не звичайного слова, а вибору не здаватися, рости, допомагати та бути корисною там, де особистий досвід стає джерелом надії інших. І служба зайнятості пишається бути частиною цього шляху. Ми віримо, що безбар’єрність починається з можливостей та героїв, які їх не втрачають та творять самі.
