Загальне поняття

Вогонь - одна з найбільш руйнівних стихій, що загрожують людині. Від виникнення пожежі не застрахований ніхто, а при середній і високій інтенсивності спалаху загасити його самостійно буває неможливо. Багато людей губляться в такій ситуації: здійснюють непотрібні дії, не можуть знайти вихід з охопленого полум'ям будинку. Тому люди, чий щоденний трудовий обов'язок - вступати в сутичку з небезпечною стихією і приборкувати її, ризикуючи часто не тільки власним здоров'ям, а й своїм життям - це справжні професіонали своєї справи. Адже вони своєю працею забезпечують надійний захист від природних та техногенних лих.

Пожежний - рятувальник - це співробітник пожежної охорони, який займається порятунком та евакуацією людей з вогню, гасінням пожеж і запобігає подібним випадкам.

 

Історія професії

Виникнення перших протипожежних заходів пов'язане з розвитком значних міст у Х-Х1 сторіччі та зведенням кам'яних споруд.

У 1494 - 1497рр. Києву було надане Магдебурзьке право, тобто можливість самоврядувати в місті. Саме в цю пору тут виникає пожежно-сторожова охорона, яка мала "берегти місто від вогню та усіляких крадіжок".

На жаль, у кращому випадку вона могла лише констатувати факт пожежі. Дерев'яні будинки горіли так швидко, що ні часу, ні відповідної техніки не вистачало навіть на те, щоб збити полум'я.

На кошти міських прибутків в 1832 році затверджується постійний штат поліції і поліцейської пожежної частини. Пожежники знаходились в підпорядкуванні поліції і базувались при поліцейських дільницях.

В 1929 році в Києві вже нараховувалось 9 пожежних частин, в розпорядженні яких знаходилось 13 автомобілів.

Зараз відділення вогнеборців – це добре укомплектовані організації, які перебувають на повному державному забезпеченні. У кожному місті є власна бригада рятувальників, а в мегаполісах їх може бути і не один десяток. Також співробітники цих підрозділів підпорядковуються суворої субординації. Тут, як і в армії, є свої звання і посади. І кожен боєць повинен суворо дотримуватися тих наказів, які йому були видані старшим за званням, адже від цього залежатиме успіх всієї операції.

 

Місце роботи

Більшість українських пожежних служать в частинах і підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій:

  • Аварійно-рятувальні загони спеціального призначення
  • Загони технічної служби
  • Державні пожежно-рятувальні загони
  • Державні пожежно-рятувальні частини
  • Державні пожежно-рятувальні пости
  • Частини технічної служби
  • Центри забезпечення діяльності
  • Оперативно-координаційні центри

 

Характер роботи

Пожежний - рятувальник здійснює гасіння пожеж та розшук постраждалих у зоні надзвичайної ситуації, їх транспортування, евакуацію з небезпечної зони та надання їм долікарської допомоги, підготовку та застосування протипожежної техніки, пожежного устаткування, аварійно-рятувального інструменту та спорядження для виконання робіт під час гасіння пожеж, участі в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Виїзд на пожежу строго організований до секунд. Після надходження в пожежну частину сигналу тривоги, співробітникам дається всього 20 секунд, для того, щоб одягти спеціальний одяг. У більшості випадків машина прибуває за п'ять хвилин на місце виклику.

Після прибуття на місце події пожежний загін, в першу чергу, евакуює людей. Командир вирішує з чого треба починати гасіння, куди можна поставити підйомний механізм, намічає тактику гасіння, оцінює складність загоряння, з'ясовує чи потрібні додаткові обладнання та пожежні загони.

Кілька людей направляються для розвідки та евакуації людей. Зазвичай вони йдуть групою в декілька чоловік, зчеплені одним тросом. В диму легко втратити один одного і збитися зі шляху, тому першим і останнім завжди йдуть найдосвідченіші бійці. Їх не випадково називають бійцями.

Це дійсно схоже на поле бою, де кожен знає свій маневр, але при цьому завжди готовий прийти на допомогу товаришам і сам може покластися на їх підтримку.

Рятувальнику знайоме постійне відчуття небезпеки. Дуже часто він ризикує здоров'ям і навіть життям. Стандартне обмундирування пожежника важить близько 30 кг.

Пожежні професії включають, крім участі в рятувальних і протипожежних операціях, повсякденні чергування і вахти. Обов'язково дії пожежних включають в себе рятувальні роботи, усунення будь-якої хімічної та радіологічної небезпеки, евакуацію людей з небезпечної зони, ліквідацію вогнища загоряння.

 

Необхідні знання та освіта

Робота пожежного-рятувальника в усьому світі вважається однією з найбільш важких, і в той же час найбільш важливих.

Щоб стати професіоналом в цій професії, необхідно здобути середню спеціальну або вищу освіту в академіях пожежної безпеки, які є в багатьох містах країни. Випускник освоює спеціальність інженера з пожежної безпеки і може працювати інспектором чи слідчим, або обіймати командирські посади в пожежних частинах. Щорічно пожежник-рятувальник повинен здавати спортивні нормативи, щоб підтвердити свою кваліфікацію.

Пожежний-рятувальник повинен знати:

- призначення, принципи будови, тактико-технiчнi характеристики та правила експлуатацiї основної протипожежної та аварiйно-рятувальної технiки, пожежного устаткування, аварiйно-рятувального інструменту та спорядження, приладiв радiацiйного, хiмiчного, бiологiчного та дозиметричного контролю, засобiв захисту органiв дихання та спеціального спорядження, засобів оперативного зв'язку;

- основнi конструктивнi елементи будiвель та споруд, технологічного обладнання; властивостi основних пожежовибухонебезпечних речовин, небезпечних хiмiчних речовин, джерел радiацiї тощо;

- вимоги нормативно-правових актiв щодо органiзацiї та дiяльностi пожежно-рятувальних служб, взаємодії з іншими службами пiд час лiквiдацiї пожеж; типовi способи роботи пiд час гасiння пожеж, розшуку постраждалих у зонi пожежi, їх транспортування та евакуацiю з небезпечної зони, надання їм долiкарської допомоги;

- типовi способи роботи з протипожежною технiкою;

- способи санітарного та спеціального оброблення технiки, будiвель, споруд тощо;

- техніку власної безпеки.

 

Важливі якості та навички

Мало хто здатний в екстрених умовах тверезо мислити. Через високий рівень стресу і напруги потерпілі метушаться, не можуть самостійно знайти вихід з палаючого приміщення. У цій ситуації чітка і злагоджена робота команди пожежників - це не тільки порятунок, але і та необхідна рука допомоги, яка допоможе повернути постраждалій людині відчуття землі під ногами.

Специфіка роботи пожежного-рятувальника висуває високі вимоги до їх особистісних якостей:

- високий рівень дисципліни та самоорганізації;

- фізична сила, сміливість, витривалість і спритність;

- стійкість до стресів, твердий характер, сила волі, мужність;

- здатність швидко приймати рішення в екстрених ситуаціях;

- уміння злагоджено працювати в команді;

- високий рівень особистої відповідальності, рішучість;

- уміння автономно і ефективно працювати навіть в умовах суворої ієрархії;

- прагнення допомагати людям і співчуття до чужих проблем;

- дотримання професійної етики, запобігання конфліктних ситуацій, витримка.

Також пожежник-рятувальник повинен вміти добре орієнтуватися на місцевості; надати першу медичну допомогу; знаходити психологічний підхід до постраждалих; зуміти припинити поширення паніки; досконально володіти професійним обладнанням. Рятувальникам іноді необхідно взаємодіяти з пошуковими собаками, оперативно розбирати завали, і витягувати людей з вогнища.

Пожежному-рятувальнику необхідно мати відмінне здоров'я (саме тут медична комісія навіть більш сувора, аніж військова), чітку координацію рухів, швидкість реакції (не випадково серед бажаючих вступити на таку службу проводиться жорсткий медичний відбір).

Представник цієї професії повинен мати міцну психіку, високу стресостійкість - адже події розвиваються непередбачувано, та і не всіх людей вдається врятувати, інколи вони гинуть на очах, і це необхідно пережити.

 

Перспективи розвитку

Незважаючи на те, що навчальні заклади випускають чимало фахівців цього напрямку діяльності, професія пожежника-рятувальника на сьогоднішній день вважається дуже затребуваною. Справа в тому, що не всі професіонали, які отримали необхідну освіту, знаходять себе в службі пожежогасіння, багато хто вибирає більш спокійні і безпечні напрямки галузі, наприклад: інженер з пожежної безпеки (робота в структурних підрозділах в інших напрямках), пожежний інспектор.

Працюючи в пожежній частині, у рядового бійця є перспектива підвищення до командира загону. Якщо є вища освіта, можна стати інспектором, експертом з пожежної безпеки.

Кар'єрні перспективи у пожежника, як і у військового: підвищення звання, отримання командирських посад у відповідних структурах.

Пожежник – професія суто чоловіча, але в ролі інспекторів можуть знайти себе і жінки.